Сергій Гукасов « Думки про Григорія Сковороду »

Пошук по сайту

 

* * *

Дивно, що Михайло Коваленський у біографії Сковороди майже нічого не говорить про роки проведені тим в Угорщині, хоча із задоволенням переказує деякі історії, скажемо, про відлучення й повернення до маєтку Томари й ін. Але ж він і сам бував у тих краях, навіть знайшов там аналога Сковороді, в особі угорського філософа -Мейнгарда, про подібність із яким і розповів йому. Це говорить про те, що сам Коваленский на прохання Сковороди промовчав про цей період його життя. Напрошується пояснювання: нелюбов Сковороди до іноземного втручання на розуми слобідчан.

Сковорода був принциповим супротивником проявів прямого впливу неперевірених часом або неканонічних знань без яких і раніше непоганопроживалось, залишаючи їх для своєї «внутрішньої» лабораторії духу. Оголошені єрессю ідеї Екхарта цілком підпадають під це. Якщо навіть про древніх «філософішках» що кадили язичеським духом, він робив реверанси в трактатах, як би вибачаючись за них.

Єдиним авторитетом для того часу було священне писання й богословські твори великих святих. Сковорода твердо дотримувався цього правила в трактатах призначених широкому колу читачів і тільки до освічених друзів висловлювався відвертіше. Ну й ще фольклор, гумор, образність. І навіть своєму другові, Михайлові не визнав потрібним повідати про свої юнацькі впливи обмежуючись мрячним «…філософи Європи відповідні тому» (Ковалинський у біографії).

 

* * *

Д. Багалій у біографії Сковороди детально подав весь історичний фактаж про життя Сковороді й після його смерті понад 100 років - ряд свідчень і відкликань. Він як і покладалося у професорській науці, обмежився загальною характеристикою Сковороди в демократичному дусі, як людини що вийшла з народу й т.д. Але обмірковувати й узагальнюватити виводами філософію й життя Сковороди не став, можливо внаслідок своєї наукової позиції (але роботу Володимира Ерна схвалив).

Але ж Сковорода незважаючи на свій рішучий козацький характер протягом всього життя керувався «уторованими» формами буття не відрізняючись у побуті від земляків, як і багато хто з його однокурсників по академії; ставши півчим відвідавши закордонні краї і прийшовши на Слобідську Україну. Своїм внутрішнім чуттям вибравши найбільш відповідну йому професію мандрованого вчителя й перетворивши її у професію всеукраїнського мудреця. Сковорода - у всім «... всі свої знання вклавши...».

 

* * *

Читаючи Чжуан Цзи: розповідь про колісного майстра й царя читаючі древні книги.

«Хуаньгун читал нараспев книгу в зале, а подле зала тесал колесо колесный мастер Маленький. Отложив молоток и долото, мастер вошел в зал и спросил:

— Осмелюсь ли задать вопрос: что за слова, вы, государь, распеваете?

— Слова мудрецов, — ответил царь.

— Живы ли те мудрецы?

— Уже умерли. — Значит государь повторяет лишь отголоски тленных душ древних людей?

— Как смеешь ты, колесный мастер, рассуждать о книге, которую читаю я, единственный? Если есть что сказать — говори, а нечего — так умрешь!

— Я, ваш слуга, отнесся к этому, как к своему делу, — ответил Маленький. — Если я работаю медленно, мне легко, но колесо получается непрочным. Если спешу, мне тяжело, а колесо не прилаживается. Когда же не спешу и не медлю, то овладеваю мастерством руками, и откликаюсь сердцем Но уста мои безмолвствуют — в этом есть какой‑то секрет Я, ваш слуга, не могу в притче передать его сыну. Сын мой, вашего слуги, также не способен воспринять его от меня, вашего слуги. Оттого‑то, проработав семь десятков лет, я все еще мастерю колеса. Тем менее способны передать свое мастерство древние люди. Они мертвы, и значит то, что повторяет государь, лишь отголоски тленных душ древних людей».[1]

Книги дійсно мертві якщо не оживають в особистості читаючі. У них полягає живий дух, що відкривається не для кожного, а тільки по спорідненості думок.

 

* * *

Розуміння або нерозуміння філософа його земляками й сучасниками визначається самим характером мудреця. Яскравий приклад герметичне мудрування Спінози, що вийшло в безликі абстракції, сучасники його не знали, як мислителя. У найгіршому разі мислителя, що відірвався від народних корінь (Л. Толстой, В.Солов`йов), осягає розпач і розчарування у своїх поглядах. Нвіть Бердяєв мав спілкування, якщо не з народом те із кращими представниками сектантства.

Що вуж говорити про мудреця проживаючого у своєму краї, який користується повагою земляків, його оптимістичної творчої філософії, що йде корінням з народного життя який прекрасно розбирається у світовій філософії, з фольклорними образами в трактатах, у національних формах, живою, образною мовою.

Характеристика мудреця зі Чжуан Цзи цілком підходяща Сковороді: «У того, хто володіє навчанням цілісна властивість.При цілісних властивостях -цілісне тіло При цілісному тіл-цілісний розум. У цілісному ж розумі й полягає шлях. Довіряючись життю, він діє разом з народом, але куди йде невідомо. Невимірна й досконала його простота. Учитель серцем віддав забуттю заслуги й користь, спритність і хитрість. Така людина не піде проти своєї волі, не надійде проти свого бажання...»[2]

Розуміння земляків додавало сили Сковороді, впевненості в потребі його, як учителя й мислителя. Сковорода звертає пильну увагу на незрозумілих моментах, пояснює їх парадоксами, порівняннями.

 

* * *

Т. Шумовський в «Записках арабіста»: «непомітним поштовхом спрямувати вже збуджену думку в потрібному напрямку».[3] Це й про Сковороду, його бесідах із земляками.

Т.Шумовський (відомий арабіст учень акад. І.Крачковського) не має рації, звичайно, надмірно самокритично оцінюючи свою працю по вивченню лоцмана Васко Да Гама. Він вдається до іншої крайності, вважаючи популярну наукову літературу за основу запиту суспільства, як би знижуючи науку до потреби середовищ неосвіченої людини. Його шеститомна наукова праця розкриває цілий світ, погляд на море і географію видатного араба (світогляд ученого ніколи не старіє на відміну від науки) кожен термін, місце, що має назву - це відношення людини до нього погляд, освячений історією. Вся річ у тому, як хто подивиться на це: середньо утворена, з ввічливості, або зосереджена людина, фантазія якої і відкриє їй двері в цей світ, як відкрив напевно Шумовському. Захоплення автора поезією, переклади середньовічного поета Аррані рукописи якого Шумовський й знайшов видають в нім творчу натуру людини з уявою.

Адже ось же не засумнівався арабіст Шумовський в геніальності поета Шумахи свого земляка Аррані і потрібності лоцманських книг стародавнього автора. А ми що ж, про своїх великих земляків тих, що жили до нас, заснували Слобідський край, нічого не знаємо?!

 

* * *

Сковорода побудував своє вчення про внутрішній світ людини із слів Христа «верніся в свій дим». Він і вибрав Слобідську Україну своїм домом, вважаючи її за рідний край з рідними йому людьми, близькими по духу і світовідчуванню. Адже не залишився Сковорода в рідному Лубенськом повіте, а там теж козацький побут, його земляки. Вочевидь слобідське оточення було жівітельнєє, «та і повітря краще». «Україну віддавав перевазі він Малороссіі за повітря і води. Річки майже всі квітнуть в Малороссіі, чому і повітря має гнилість. Він звичайно називав Малороссію матерью тому, що народився там, а Україну тіткою по проживанню його в оній і по любові до неї».[4]

 

* * *

Можливо, будуть і обізнаніші дослідники Сковороди, чим Ерн та ін. І цікаво пригадати у зв'язку з цим мрії Остапа Вишні про нових радянських гоголів, хоча сам Вишня і був тим новим Гоголем. Але Ерн підкуповує тим, що схопивши головне у Сковороди сприйняв його, як споріднену душу, живого мислителя і від цього він вийшов у нього емоційним, а тому багатим людськими проблемами. Дійсний філософ черпає тільки у істинного; ерудицією убозтва і еклетічності думки за тріскучими фразами не приховаєш. Час (цілий вік) вичищає непотрібне. «Все ж таки те невелике, що непотрібне, і все непотрібне те, що не завжди і не скрізь є можливе. Можливе і потрібне, а потрібне і корисне є те ж і напроти того». [5]

 

 



[1] Чжуан Цзы стор. 236

[2] Чжуан Цзи стор. 224

[3] Т. Шумовський «Записки арабиста» стор.40

[4] Жизнь Григория Сковороди т.1 стор. 457

[5] Икона Алківіадская т.2 стор.8

 

© Сергей Гукасов «Мысли о Гр. Сав. Сковороде» 2006 права защищены

Яндекс.Метрика
Besucherzahler get married with Russian brides
счетчик для сайта